Hybrid Tea; чайно-гібридна; історична класика1912Рожеві

Ophelia

Офелія

Одна з найвідоміших HT початку XX століття; еталон HT-форми, що визначив вигляд усіх пізніших HT; родоначальниця лінії «фелій» — Madame Butterfly 1918, Lady Sylvia 1926, Golden Ophelia; назва на честь героїні Шекспіра; ніжно-лососево-рожева, масово використовувалась як зрізна 1910–1930-х.

Родоначальниця цілої лінії «фелій» (Madame Butterfly, Lady Sylvia, Golden Ophelia) · еталон HT-форми XX ст.

Паспорт сорту Фото садівників

Паспорт сорту

Цвітіння

Повторне

Повторне з червня по жовтень. Місяці показано орієнтовно для України.

Спадщина

Мати «фелій»

Paul 1912 · еталон HT-форми

Морозостійкість

−26 °C

Зона USDA 5b–9a. Більша частина України з укриттям.

Порівняти температурні орієнтири

Розмір куща

80–130 × 45–60 см

Силует: Прямостоячий, кущистий — типова HT початку XX століття
Габарити: 80–130 см висота × 45–60 см ширина — середньо-висока HT
Опора: Не потребує — самопідтримуваний
Пагони: Прямі, з помітними старими шипами
Розгалуження: Добре розгалужений з середньо-міцними стеблами

Квітка

8–10 см

Форма бутона: Видовжений елегантний, лососево-рожевий з жовтуватою основою
Розкрита квітка: Еталонна HT-форма з гострим високим центром — стандарт-зразок для всіх пізніших HT XX століття
Центр: Щільно закладений, повільно розкривається; при повному розкритті — жовто-кремові тичинки
Махровість: ~28 пелюсток — ідеально для HT-форми
Посадка квітки: Переважно поодиноко або у малих суцвіттях — типова HT, ідеально для зрізки

Аромат

Сильний; класичний чайний з медом

Сильний класичний чайний з медовими нотами — характерний tea fragrance, основа аромату всіх пізніших «фелій».

Стійкість до хвороб

3 з 5

Середня 3/5: типове для HT початку XX століття; потребує профілактики від чорної плямистості і борошнистої роси. Зимостійкість USDA 5b–9a — більша частина України з легким укриттям.

Сонце

Сонце+тінь

Ранкове сонце зберігає рожевий відтінок.

Шипи

Середньо

без колючокмалосередньобагатодуже багато

Середня кількість шипів — типова для HT початку XX століття.

Листя

Матово-зелене, не глянцеве — типове для HT 1910-х (на відміну від сучасних з глянцем).

Усі характеристики таблицею

Група: Hybrid Tea; чайно-гібридна; історична класика
Селекціонер: Велика Британія, 1912
Форма бутона: Видовжений елегантний, лососево-рожевий з жовтуватою основою
Розкрита квітка: Еталонна HT-форма з гострим високим центром — стандарт-зразок для всіх пізніших HT XX століття
Центр: Щільно закладений, повільно розкривається; при повному розкритті — жовто-кремові тичинки
Колір: Ніжно-лососево-рожевий з жовтуватою основою пелюсток і світлішими краями; у спеку майже білий — пастельний характер. Класична едвардіанська палітра 1910-х
Махровість: ~28 пелюсток — ідеально для HT-форми
Посадка квітки: Переважно поодиноко або у малих суцвіттях — типова HT, ідеально для зрізки
Цвітіння: Повторне з червня по жовтень
Аромат: Сильний класичний чайний з медовими нотами — характерний tea fragrance, основа аромату всіх пізніших «фелій»
Плоди: Не задокументовано — зрізаються для повторного цвітіння
Силует: Прямостоячий, кущистий — типова HT початку XX століття
Розгалуження: Добре розгалужений з середньо-міцними стеблами
Пагони: Прямі, з помітними старими шипами
Наявність шипів / колючок: Середня кількість шипів — типова для HT початку XX століття.
Габарити: 80–130 см висота × 45–60 см ширина — середньо-висока HT
Опора: Не потребує — самопідтримуваний
Листя: Матово-зелене, не глянцеве — типове для HT 1910-х (на відміну від сучасних з глянцем)
Стійкість: Середня 3/5: типове для HT початку XX століття; потребує профілактики від чорної плямистості і борошнистої роси. Зимостійкість USDA 5b–9a — більша частина України з легким укриттям
Варіації сорту: Реєстраційного коду немає (сорт довоєнний, до системи ARS). HelpMeFind ID 2.4561. Інтродукція: William Paul & Son, Уолтем-Кросс (Англія), 1912. Парентаж: сіянець 'Antoine Rivoire' (HT, Pernet-Ducher 1895). Численні спорти: Madame Butterfly 1918 (рожева), Lady Sylvia 1926 (теплий рожевий), Golden Ophelia 1918 (жовта), White Ophelia, Climbing Ophelia та десятки інших

Кольорова схема

Ніжно-лососево-рожевий з жовтуватою основою пелюсток і світлішими краями; у спеку майже білий — пастельний характер. Класична едвардіанська палітра 1910-х

Троянди-сусіди

Old Blushніжно-рожевий

New Dawnперлинно-рожевий

Olivia Rose Austinніжно-рожевий

Munstead Woodтемно-малиновий · контраст

Багаторічники поруч

Лавандалавандовий

Манжеткалаймово-зелений

Чистецьсріблястий

Котяча м'ятаблакитний

Сусіди-троянди

Історичні класики і нащадки лінії Ophelia — «генеалогічна» група:

Old Blush New Dawn Olivia Rose Austin Munstead Wood

Багаторічники-компаньйони

Класична едвардіанська cottage-палітра:

лавандаманжеткачистецькотяча м'ята

Доступність у світі

Історична класика, колекційний сегмент:

🇬🇧 UK: висока · Peter Beales, David Austin Heritage
🇪🇺 Європа: висока · Loubert, Schultheis
🇺🇸 США: середня · «old roses» сегмент
🇺🇦 Україна: рідкісна · ботсади і колекції

Ще про сорт

Плоди: Не задокументовано — зрізаються для повторного цвітіння
Варіації сорту: Реєстраційного коду немає (сорт довоєнний, до системи ARS). HelpMeFind ID 2.4561. Інтродукція: William Paul & Son, Уолтем-Кросс (Англія), 1912. Парентаж: сіянець 'Antoine Rivoire' (HT, Pernet-Ducher 1895). Численні спорти: Madame Butterfly 1918 (рожева), Lady Sylvia 1926 (теплий рожевий), Golden Ophelia 1918 (жовта), White Ophelia, Climbing Ophelia та десятки інших

Як вирощувати

Де сажати. У історичних і едвардіанських cottage-композиціях; як «пам'ятка» XX століття у саду; ідеально серед інших класичних HT і Old Garden Roses; унікально — створення «лінії Офелій» поряд з Madame Butterfly і Lady Sylvia як живий приклад спадковості сортів.

Клімат. Більша частина України з легким зимовим укриттям (USDA 5b–9a, до −26°C); у спеку колір майже білий — рекомендоване ранкове сонце і вечірня тінь для збереження рожевого.

Догляд. Повне сонце або легка тінь; добре провітрюване місце; потребує профілактики від хвороб (типова для HT 1910-х); підгодівля 2–3× за сезон; обрізка ⅓ навесні; зрізка для домашніх букетів — еталонна HT-форма ідеальна для класичних композицій.

Звідки назва

Назва. «Ophelia» — на честь Офелії, героїні трагедії «Гамлет» Шекспіра. У вікторіансько-едвардіанську епоху було модно називати троянди іменами шекспірівських жінок: ніжно-рожева мінлива квітка асоціювалася з тендітністю і трагічною красою героїні, що збожеволіла від кохання і потонула серед квітів. Інші «шекспірівські» троянди: Juliet, Desdemona, Hermione, Titania.

Селекція. Невідомий французький селекціонер (виведена до 1912 у Франції). Інтродукція — William Paul & Son (Уолтем-Кросс, Англія) — один з найважливіших британських розплідників троянд XIX–XX століть. Інтродукція 1912. Парентаж: сіянець 'Antoine Rivoire' (HT, Pernet-Ducher 1895). Реєстраційного коду немає (сорт довоєнний, до системи ARS).

Значення. Родоначальниця цілої лінії «фелій»: Madame Butterfly (1918) — рожевий спорт; Lady Sylvia (1926) — теплий рожевий спорт; Golden Ophelia (1918) — жовтий; White Ophelia, Climbing Ophelia — десятки інших нащадків і спортів. Стандарт еталонної HT-форми початку XX століття — модель високоцентрової квітки, що визначила вигляд усіх пізніших HT. Масово використовувалась як зрізна 1910–1930-х — основа edward-ought квітково-ландшафтної моди. Зараз — колекційний сорт, важливий історичний пам'ятник у саду. НЕ у WFRS Old Rose Hall of Fame (поширений міф): у списку Old Rose HoF лише 5 сортів — Cécile Brünner, Gloire de Dijon, Gruss an Teplitz, Old Blush, Souvenir de la Malmaison. Ophelia селекційно вкрай важлива, але формально не нагороджена HoF.

Часті питання про Ophelia

Чи потрібно вкривати Ophelia на зиму?

Температурний орієнтир сорту — −26 °C (зона USDA 5b–9a). Зимівля залежить від умов. Більша частина України з укриттям.

Скільки разів за сезон цвіте Ophelia?

Повторне з червня по жовтень.

Яка висота куща Ophelia?

80–130 см заввишки, 45–60 см завширшки.

Чим хворіє Ophelia?

Загальна стійкість — 3 з 5. Середня; типове для HT початку XX ст.; потребує профілактики.

Скільки сонця потрібно Ophelia?

Сонце+тінь; ранкове сонце зберігає рожевий відтінок.

Як пахне Ophelia?