Old Blush

Де сажати. У історичних cottage-композиціях, у бордюрах із старовинними і Bourbon-сортами; як клаймер на пергольі (до 2.5 м); унікально — толерує півтінь, бідні ґрунти, посуху — добра для важких місць саду; ідеальна для «відьмаських/традиційних» куточків саду з історичним характером.

Клімат. Уся Україна з легким зимовим укриттям (USDA 6–7, до −18°C); добре переносить літню спеку. Один з найвитриваліших троянд взагалі.

Догляд. Повне сонце або легка тінь; мінімальний догляд — стійкість до хвороб дозволяє практично не профілактувати; підгодівля 1–2× за сезон; обрізка ¼ навесні (China roses не люблять глибокої обрізки); 270+ років підтверджують надійність.

Назва. «Old Blush» — англ. «старий рум'янець»: «old» через античний походження сорту, «blush» через перлинний сріблясто-рожевий колір. «Parsons' Pink China» — на честь Mr. Parsons, британця, що ввів сорт у комерційний обіг 1793 р. Багато історичних синонімів: 'Common Monthly' (тому що цвіте «щомісячно»), 'Old Pink Daily', 'Pallida', 'Rosa × odorata 'Pallida''.

Селекція. Невідомий китайський селекціонер; культивована в Китаї ~1000 років. Привезена до Європи Peter Osbeck з Кантона 1751; зафіксована у Швеції 1752, в Англії до 1759. Походить від Rosa chinensis (китайська культурна форма). Комерційно інтродукована в обіг у Великій Британії Mr. Parsons 1793.

Значення. Одна з найважливіших троянд в історії селекції — фундамент сучасних троянд. Old Blush — одна з «Four Stud Chinas» (4 китайських троянд, що принесли ремонтантне цвітіння до Європи). До 1751 європейські троянди цвіли лише 1 раз за сезон. Поклала початок класам Bourbon, Noisette, Hybrid Perpetual і далі — сучасним садовим (Hybrid Tea, Floribunda, Shrub). WFRS Old Rose Hall of Fame 1988 — одна з перших чотирьох роз, обраних до Залу слави старовинних роз Всесвітньої федерації при його заснуванні. Імовірно надихнула пісню Томаса Мура «The Last Rose of Summer» (1805) — одна з найвідоміших ірландських балад. Без Old Blush — не було б сучасних троянд.